Думки психолога про наболіле...
Галина Маліновська
Жіночки, вам..
Сучасне суспільство через своїх агентів (ЗМІ, фешніндустрію, косметологію, мистецтво) формує в людях уявлення про еталони краси(ріст, вагу, пропорції, волосся, шкіру і тд.) підштовхують жінок підганяти і підстроюватись під нав'язані стандарти. В різні історичні епохи , та в різних культурах ці стандарти відрізняються один від одного, Але не міняється тільки наше ставлення до них. Цим самим ми самі, хоч і не свідомо, шкодимо своєму здоров'ю(Навіщо?Кому і що ми хочемо довести?
Проблема в тому, що жінки сприймають особисте не прийняття своєї зовнішності, як психологічну проблему, як інструкцію для дій, по виправленню тих "недоліків", які диктуються соціумом. Чому ж те, як нас сприймають оточуючі , так впливає на нас?Напевно, кожна жінка, що бачить в собі хоч якісь недоліки, прагне будь-що їх виправити. А чи варто? Адже саме тому ми і відрізняємося одна від одної, саме тому кожна з нас індивідуальність!
Любі жіночки, дівчатка, задумайтесь, чи потрібно вам мінятися лише тому, що ви не підходите під чиїсь стандарти?Адже бути не схожою на всіх інших, набагато цікавіше, ніж бути всі, як одна "лялька Барбі"
Здавалося б звичайна дата, але не зараз, не на мою думку.Напевне, в наш час немає такої людини, яка б не знала її і не знала, що вона означає.Навіть малі діти її знають.Але чому?Можемо просто відкинути всі пророкування про кінець світу і заглибитись в свої думки, чому ж ми знаємо саме цю дату?Хоча і число не має ніякого значення, це стосується тільки подіі.Отже, чому дехто боїться її, а дехто просто з нетерпінням чекає?Чи замислювались Ви про те, що зміниться?Чи варто боятися?Всім добре відомо, що люди бояться не події, а саме змін, що ми звикаємо до чтогось і нам важко змиритись саме з тим, що міняється, а чи варто так на все це дивитись?Чи задумувались Ви, що світ став таким "брудним", що його потрібно "очистити", що ми самі довели до того, що більшості людей просто нестерпно в ньому знаходитись(саму тій частині людства, що з нетерпінням чекає цієї дати).Озираючись навколо можна побачити лише стомлені душі, що замкнуті в клітках своїх тіл і обов"язків і прагнуть свободи.Буденна рутина знищує все на своєму шляху, в тому числі і почуття, людяність, вони просто зникають в цоьму соціумі.Задумайтесь, чи варто боятися того, що потрібно саме нам?Що могло б звільнити від усьго тягаря..
Думаю, сьогодні кожен стикався з такою проблемою, як телефонний дзвінок!Чи часто ми ігноруємо їх?ЧАСТО!А в яких випадках частіше?Коли телефонує друг, подруга, кохана людина, начальник і тд, проігнорувавши дзвінок, ми одразу наперед придумуємо причину цього і частіше всього говоримо, що "зайняті", "не чули"..чи задумувались ви, чому саме таке відбувається?Можливо тому, що ви просто в один момент стомлюєтесь від спілкування, навіть із самими близькими!Що хочеться просто не чути і не бачити нікого і це нормально!В кожної людини настає такий період, душа стомлюється і потрібно набратись моральних сил, тільки де ж їх для себе черпати?А найчастіше, вони знаходяться саме в нас і наших близьких, дзвінки яких ми ігноруємо.. і одного разу вони можуть просто перестати телефонувати, що тоді?Тож чи варто ігнорувати..?
"ВКОНТАКТЕ" - просто модний сайт, чи втеча від самотності?
Сайт "вконтакте" - чому ж він популярний серед підлітків?Що вони там для себе знаходять?Невже не краще вийти на вулицю і спілкуватися з друзями "вживу", ніж сидіти за комп'ютером?Як виявилось, що для них не краще(Чому ж вони перестали спілкуватися?
Кожен підліток вважає себе індивідуальність і це правда. Але вони вважають себе і правими в усьому і це призводить до конфліктів навіть між друзями!Раніше, посварившись, ми мирилися швидше. Адже дружили з одними людьми і проводили час разом. Тепер, коли друзі сваряться, кожен іде додому і все, він заходить на сайт і ховається від самотності і образ,одягає маску, читаючи різні статуси і підписується на різні пабліки, адже там може знайти і для себе щось схоже. А іноді, вважає, що написано саме про нього!Так проходить час, дві години, вся ніч, і стає легше сприймати образи і розчарування.. З'являються нові "віртуальні друзі" які ніби розуміють всі їх проблеми, можуть навіть порадити щось, таке теж буває, ось і настає цей момент, коли їм вистачає "віртуального" спілкування, починає подобатися таке життя, адже стає цікаво і вони забувають , хоч і на деякий час, свої проблеми!
То що ж таке для них сайт "вконтакте"?
Ви пам'ятаєте, був час,коли ми поспішали додому,щоб залишити книжки за дверима і бігти на вулицю в класі першому чи то другому. Ми тоді не думали про те,що хтось когось може зрадити. Віталися з дорослими, прислуховувались до їх порад чи побажань, але іноді все одно робили так, як хотілося саме нам і саме в той час. Зараз для декого це банальність, але ми вміли радіти навіть маленьким цукерочкам, чи посмішками друзів, ми відмовлялися їсти будь-що,крім солодкого та не любили мити руки, пробували сніг на смак і з нетерпінням чекали на Новий рік та інші свята, але Новий рік особливо чекали, тому, що щиро вірили, що дід Мороз існує і виконає всі наші бажання, а не для того,щоб напитися з в кращому разі з друзями чи рідними, та найчастіше це стається з людьми, яких ми зовсім не знаємо.. А ще ми говорили,що не будемо курити та ходити по клубах, адже грати ляльками або машинками було набагато цікавіше,правда ж?А МУЗИКА?Вона тоді була не ліками хворої душі, не засобом відволіктися від болю і всього, що нас оточує, а просто музикою.. чому ж тепер ми не бачимо себе без неї?
Як часто ми чуємо такі слові в свою адресу?Деякі скажуть "часто", деякі "іноді", а декому, ви подумаєте, взагалі не пощастило!Чи насправді це так?В наш час люди стільки обіцяють.. не залишати, любити, вірити, не зраджувати, довіряти.. можна писати ще дуже багато, але суть проблеми не міняється(Чому ж?Скажіть мені, для чого обіцяти, якщо, в решті решт, не виконувати?Навіщо говорити близьким вам людям те, що не зробите, адже ви раните їхні душі, назавжди лишаючи шрами.. А тепер подумайте, чи хотіли б ви, щоб вам щось обіцяли, чи краще залишитись в тій частині людей, кому ніколи не доводилось чути таких слів?
Ви сильні?Ви вважаєте, що потрібно вибачати?А чи потрібно?Чи, насправді, ви такі сильні, щоб вибачите те, від чого вам боляче на стільки, що навіть дихати важко?І як саме ви це вирішуєте?Частіше всього ми вирішуємо своїм розумом, коли бачимо ставлення до нас оточуючих, а хто зараз вирішує свої проблеми тільки слухаючи своє серце?
m_galya_83@mail.ru
